Професійність музичного керівника і вихователя як умова успішної адаптації дитини раннього віку до дитячого садка

Людмила Меленець,
старший викладач кафедри
методики та психології дошкільної і
початкової освіти
ІППО КУ імені Бориса Грінченка,
кандидат педагогічних наук

dytyna_3_rokivДля ефективного керівництва процесом звикання дитини до умов дошкільного закладу необхідна продумана система педагогічних впливів. Одним із засобів, що сприяють полегшенню процесу адаптації є музика. Використання національної та світової музичної спадщини, творів материнського фольклору, ігрових забавлянок мають стати найпоширенішою формою роботи як вихователя, так і музичного керівника в перші дні перебування дитини в закладі. Створення у дитячій групі атмосфери повсякденного звернення до музики є життєво необхідною умовою отримання дитиною позитивних емоційних вражень.

Адже до числа головних причин ускладнення адаптації, що супроводжується респіраторними захворюваннями дитини при вступі до дитячого садка, належать емоційні стреси. Своєрідність дитячого організму полягає в тому, що за фасадом дитячих примх і протестів у ньому відбуваються складні перебудови, які включають в діяльність всі найважливіші системи життєзабезпечення. В легких випадках все обмежується незначним зниженням настрою. Проте з посиленням емоційного стресу в процес адаптації втягується вся сфера обслуговування організму. Це свідчить про те, що психологічний захист виявився недостатньо дієвим і маленькому організму доводиться вишукувати якісь додаткові резерви.

Ризик захворюваності посилюється зниженням апетиту і зменшенням ваги, що тягне за собою дефіцит білків, необхідних, зокрема, для відтворення антитіл. З таким складним, і в чомусь суперечливим, переплетінням подій організму не так-то легко впоратися. І в цьому йому повинні допомогти не тільки батьки та вихователі груп раннього віку, а й музичні керівники, звичайно ж, психолог та вихователь-методист дошкільного навчального закладу. Саме від останнього, на наш погляд, залежить організація командної роботи педагогів в групах раннього віку в період адаптації.

Професійна зрілість педагогів дошкільного навчального закладу багатокомпонентна. Відомий український вчений Кононко Олена Леонтіївна включає в це поняття окрім практичного досвіду роботи з дітьми, методологічної і методичної грамотності, педагогічної майстерності й психолого-педагогічну підготовленість. Причому психологічна та педагогічна грамотність – знання основ сучасної педагогічної та вікової психології, дошкільної педагогіки, уміння організовувати педагогічну діяльність на засадах гуманістичного виховання та ін. є першорядним складником професійної зрілості.

З огляду на те, що провідною потребою дитини на початку третього року життя є спілкування з дорослими, провідною функцією – сприймання, провідною діяльністю – предметно-маніпулятивна, враховуючи той факт, що музика – явище феноменальне, перед командою педагогів дошкільного закладу в період адаптації дітей до нових умов першочерговим завданням є створення середовища, в якому пануватимуть звуки музики, художнє слово, пластичність рухів, предметні маніпуляції.

Пам’ятаючи про те, що в період адаптації мовна активність знижена, музичний керівник і вихователь мають мімікою, жестами, інтонацією викликати бажання дитини просто слухати музичні твори та спів пісень, стимулювати прагнення їх слухати також й у виконанні педагога. Для малюків дуже важливо, коли в піснях він називатиме на ім’я то одну, то іншу дитину. Більшість малюків починають підспівувати деякі склади, слова, окремі фрази тільки наприкінці адаптаційного періоду, що в середньому продовжується до кінця вересня, початку жовтня, іноді й пізніше. Саме від музичного керівника залежить як вибір форми проведення музичних занять, так і кількості відвідування на тиждень групи раннього віку з метою використання музики як засобу створення ситуації успіху чи ситуації виклику – прийому непрямого запрошення до самостійних дій, провокування і спонукання до активності дітей за рахунок надання їм нових можливостей.

Зазвичай маленька дитина любить слухати спів дорослого як без музичного супроводу, так і в запису, адже, мабуть, рідко в якій сучасній родині, особливо міській, немає музичної апаратури, а надто й інструмента. Щоб уникнути хаосу в прослуховуванні музичних творів у повсякденні, музичний керівник за порадою психолога може запропонувати педагогам та батькам певний репертуар саме на період адаптації, щоб помірна кількість відібраних музичних творів звучала і вдома, і в групі дошкільного закладу.

Спілкування з музикою у маленьких дітей ситуативне, професіонал вчасно побачить і відчує необхідність чи можливість звучання музики в тих чи інших ситуаціях. Дорослому варто пам’ятати про те, що використання музики протягом дня повинно регулюватися почуттям міри і чергуватися з тишею в кімнаті, яка, вірогідно, може наступити під час денного сну. Вочевидь, і тут вихователь зустрічає певні ризики для дитини.

Як правило, в адаптаційний період сон в окремих дітей порушується. Деякі малюки довго не засинають, деякі під час чи після сну пробуджуються і плачуть. В одному випадку допоможе заспокоїти таку дитину інструментальна музика в аудіозапису, в іншому – сольне виконання колискової вихователем, надто якщо останній думає, що він погано співає. Українське прислів’я говорить: «Як уміє, так і піє».

Якщо вихователі разом з батьками вирішать, що в спальній кімнаті діток будуть чекати принесені з дому предмети спілкування, що здатні допомогти долати самотність під час засипання, можна організувати з дітьми кількахвилинні ігри безпосередньо в спальні, де серед дитячих ліжок може стояти, за наявності місця, і лялькове ліжко. Саме зайчики, ведмедики, слоники будуть виконувати функції психологічного захисту для дитини, саме для діток і для їх «іграшок-друзів» у спальні може звучати мелодійна пісня. «Хто співає, той журбу проганяє», – вчить нас народна мудрість.

Виконанням «побутових» пісень можна супроводжувати і прийом дітей, і ранкову гімнастику, і час умивання та вживання їжі. Лише зазначимо, що в інструктивно-методичних рекомендаціях Міністерства освіти і науки України «Про організацію роботи з музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах» від 02.09.2016 № 1/9-454 закцентовано увагу на тому, що пісенний матеріал необхідно транспонувати відповідно до вікових та індивідуальних можливостей дітей. Музичний керівник і вихователі, орієнтуючись на програмові твори, дбаючи про високий художній рівень і доступність репертуару, можуть і самостійно добирати музичні твори із сучасних фахових джерел – «Дошкільне виховання», «Дитячий садок. Мистецтво», «Музичний керівник», «Палітра педагога», «Джміль», «Дитячий садок» та інших періодичних видань, посібників, збірок і хрестоматій. Команда педагогів-професіоналів під керівництвом вихователя-методиста за умови педагогічно доцільного використання музики в різних видах дитячої діяльності мають збагачувати досвід дітей красивою українською музикою, сучасною дитячою музикою у виконанні дорослих і дітей (аудіозаписи, відеозаписи), творами із світової класики.

Процес адаптації складний не тільки для дитини, він тривожний і для батьків, тривалий для педагогів. Головне в цьому процесі уникати колотнечі й метушіння, що передує зазвичай при підготовці до 1 вересня. Організація адаптаційного періоду, на наш погляд, має починатися, задовго до початку безпосереднього прибуття дітей в групу саме з підвищення професійного рівня педагогів, їх психологічної освіти за допомогою таких методів навчання як тренінги, консультації, перегляд фахової літератури, саморозвиток таких якостей, як вміння співпереживати, комунікативні навички, доброзичливість, організаторські та артистичні здібності, емоційна стабільність і т. д. Продуктивним сучасним підходом є набуття нових компетенцій під час навчання педагогів один від одного.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*